Лист солдата
Зачервонівся обрій десь
Вставало сонце за полями
Сідав солдат відпочивати
І написать листа до мами:
"О, мамо, рідна, як ви там?
Що сталось в нас нового?
Які в родині вісті є?
Чи ж добре в брата все малого?
Ви не питайте, люба мамо,
Чи є мені час щоб поспати,
Всю ніч доводилось мені
В руках тримати автомата.
О, мамо, мамо - це не страшно,
Коли стріляють гради кляті,
А страшно, мамо, то коли
Твій друг не зможе більше встати.
А в нього десь там є сім'я
Дружина й діточки маленьки,
Зостались сиротами вже
На татка схожі дорогенькі.
Я звикся вже, я не боюсь
Дивитись смерті в очі.
Боюся я лише за вас,
Бо знаю плачете щоночі.
І знаю, мамо, береже
Мене завжди молитва ваша
І захистить від куль чужих
Благословіння Боже.
Прощайте, мамо, зараз й тут,
Я вже іду відпочивати..."
Про сльози на своїй щоці
Він не наважився сказати.
Зачервонівся обрій десь,
Лягало сонце за полями.
Сідав солдат перепочить
І прочитать листа від мами.
---------------------
Острівський НВК
Як прийшла я працювати
В Острівськую школу,
То не стала дивуватись -
Знають рідну мову.
Вміють учні влучні строки
Гарно римувати
Про поетів і про військо
Віршики писати.
А ще вміють дружні шаржі
Вчителям складати.
А чи буде хоч кому
Що про них сказати?
Так от слухайте про учнів
Й Острівськую школу
Я забутися про неї
Не зможу ніколи.
Дивувала педагогів
Бігунська Оксана
Вона вчилась на відмінно
Й гарно вихована.
А Боруцькая Марія
Тягнулась за нею,
Але хлопці заважали
Досягти науки теї.
Таня Приймак - то, мабуть,
Ще та Ізюминка школи,
Від витівок її вчителі
Не мали спокою.
Валя - та була спокійна,
То вам не Матвій
У котрого що не день
То є настрій свій.
А Вадим Крисюк від мото
Просто шаленіє
Як проїдеться десь в свято
Зразу й захворіє.
А Андрій Прилуцький
Не вчить щось нічого.
Кажуть в когось закохався,
Та не знаю в кого.
Є там ще Максим Бігунський
Знаний всім поет
За годину для будь-кого
Напише сонет.
Вчиться в школі тій Богдана
Славная дівчина
Я Скажу вам посекрету
Добра то дитина.
Дві подружки в восьмім класі
Юля та Оксана
Що красою й розумом
Теж обдарувані.
Я ще мало не забула
Про Настю Близнюк
Що без неї не проживе
Й хвилини Крисюк.
Я б іще багато
Вам тут написала,
Та, мабуть, вже й того досить
Що про них я склала.
То ж бувайте всі здорові,
Щасливі й багаті,
І мене не лихим словом
Споминайте в хаті!
---------------------
В огні горить, та не згорить
І у воді не тоне,
І муки тяжкії терпить
Ховає кулів тони.
Обпалена, обпечена,
Полита рясно кров'ю,
Катована, розхристана,
Але оточена любов'ю.
Земля моя, Вкраїнськая,
Ти з попелу, як фенікс, вокресаєш.
І для людей на краще
Надію завжди повертаєш.
Вкраїно, рідна, то ж цвілим
Калиною у лузі!
Нехай твої дочки й сини
Не мають в серці туги.
Хай соловейко у гаю
Виспівує пісень.
А жайворонок в чи тім полі
Зустріне новий день.
Хай синьо-жовті майорять
Повсюди твої стояги,
Як знак сміливості синів
І доблесті й звитяги.
|