Історія гімназії

Перша згадка про школу у селі Острів прийшла до нас із кінця ХІХ століття. У 1897 році стараннями священника Іларіона Карашевича була відкрита у селі церковно-приходська школа. Першим вчителем у цій школі був Радзеховський (ім’я та по батькові не відомо), а першими учнями Іван Романчук, Яків Причепа, Іван Огороднік, Антон Камінський. Школу відвідували також і діти з сусіднього села Пляшівки, але не багато. Серед пляшівських дітей був учнем Плясковський Прокіп. У цей час дівчат до школи не посилали. За період з 1897 по 1914 роки у школі навчалось лише двоє дівчат - Марія Шустер та Марта Камінська.

У 1915 р. у Острові мадяри підпалили церкву. Згоріло все: церква, будинок священника, школа, залишилась лише сторожка - це був невеличкий будинок біля церкви. Серед учнів, які добре вчились найбільше виділявся Антон Камінський, тому отець Іларіон намовляв батька Тимофія Камінського, щоб посилали сина Антона в Почаїв, де при монастирі було чоловіче училище, що давало право стати вчителем початкової школи. Батьки порадились тай віддали сина на навчання. Після училища, яке закінчив через п'ять років, він вступив в учительську семінарію, яку закінчив у 1906 році. працював вчителем взірцевого двухкласного училища Дерманської учительської семінарії. Там його і застала війна. Відколи церковно-приходська школа згоріла, у Острові школи не було.

Повернувшись із війни Антон Тимофійович навчає сільських дітей грамоти вдома. Дозволялось вчити лише 6 дітей. бо якщо 7, то вже вважалось школою і треба було платити штраф. Бажаючих отримати освіту серед жителів було багато, тому у 1920 р. Антін Тимофійович Камінський відкриває початкову школу у сторожці. це була українська школа, хоч Західна Україна знаходилась під владою Польщі , відвідували школу виключно хлопці. В 1922 р. польська влада закрила українську школу і А.Т. Камінський заснував філію Дубенської повітової "Просвіти", адже він тоді був інструктором цієї "Просвіти".

З приходом польської влади, на землі, що знаходилась за селом було поселено 24 родини польських легіонерів, які воювали в армії Пілсудського. Їм наділили по 12 га землі кожному. Це звалося "осада" по-польськи, а її мешканці осадниками, то були привілейовані люди. І от для їх дітей у 1927 р. було відкрито початкову школу, звичайно польську, куди могли ходити і діти острівських селян.

Вона знаходилась 2 км від села, однак селяни дітей не пустили до польської школи. Дехто пішов вчитись у Пляшеву, інші ходили вчитись до хати вчителя Антона Тимофійовича Камінського, але більшість сиділи вдома.

Острівська громада постановила відкрити школу в селі. Ні будинка, ні коштів не було. Вирішили продати церковну сторожку, решту грошей зібрали і купили хату у Хміля Костянтина, який виїжджав із села. Це була звичайна сільська хата, у великій кімнаті був клас, у меншій жила вчителька. Першою вчителькою у цій школі була Генофена Марковська-Реїхова, полька. Тоді пішли вчитися діти різного віку. В один клас ходили діти 1915-1922 років народження, вчитися хотіли всі.

Школу на "осаді" закрили, а діти осадників пішли вчитися до Острівської, дехто до Рідківської школи. Школа працювала у 3 зміни, бо було багато дітей. Був урок "Закону Божого", в суботу, який проводив священник О.Борищук. Школа була двомовна, історія викладалась польською і польська мова як предмет, всі інші предмети - українською.

В 1936 році в Острові була збудована справжня школа - семилітка. Але це вже була польська школа , де всі уроки викладались польською мово, а українська мова як предмет, всі вчителі були поляками. Так було до 1939 року, поки не прийшла радянська влада, за якої відбулись зміни. Директором школи став Іван Мілясевич, у лютому 1940 року усіх осадників-поляків вивезли до Сибіру. Школа була семилітня, а навчання проводилось на рідній мові, та не довго., школу закрили.

В 1941 році усю Україну сколихнула страшна звістка про початок війни із Німеччиною, а 23 червня 1941 року в Острові вже були німці. Окупанти спочатку дозволили відкрити школу-семилітку, де директором став Іван Чурила, потім Андрій Ліхолот.

З 1 вересня 1941 року у школі працювали вчителями А.Т.Камінський та його дочки Оксана та Богдана, але ця школа існувала не довго бо німцям не потрібна була освічена молодь, а німі раби.

Відновила свою діяльність "Просвіта", головою Острівської філії став Ксенофонт Хміль та в 1943 р." Просвіта" припинила своє існування. 19 березня 1944 року радянські війська зайняли Острів і в травні цього ж року було заарештовано вчителя Антона Тимофійовича Камінського.

9 лютого 1945 року була заарештована і його дочка Оксана Антонівна, її забрали прямо з уроку на очах у дітей, та школа в острові працювала, семирічку змінила восьмирічка. Серед вчителів Острівської восьмирічної школи були: Романчук Дмитро Петрович, Лотоцька Ліза Тимофіївна, Баліцька Євгенія Миколаївна, Берлінець Ольга Василівна, Краньова Марія Василівна, Шаула Степан Константинович, Веремей Галина Петрівна, Римар Роман Іванович, Васильцова Марія Яківна, Давидюк Захар Антонович, Лащук Надія Степанівна, Євік Лариса Володимирівна.

На посаді директорів школи працювали : Дейнека Микола Артемович, Гриб Клавдія Ульянівна, Соколовська Ольга Павлівна, Фіщук Віра Артемівна, Закалюжна Тетяна Миронівна та Островський Геннадій Степанович.Восьмирічна школа в Острові проіснувала до 1974 року, районні керівники вважали, що приміщення знаходиться в аварійному стані, тому у цьому ж приміщенні залишились навчатись 1-3 класи, учні 4-8 класів пішли вчитись до Пляшевської середньої школи. Вчителі були переведені хто до Теслугівської, хто до Пляшевської середньої школи, а кому довелось залишити село.

Отже з 1 вересня 1974 року у Острові восьмирічну школу реорганізовано у початкову, тут завідуючими школи працювали Перець Ніна Сергіївна, Фіщук Віра Артемівна.

Школа дійсно була вже старенькою тому за ініціативою голови колгоспу В.С. Боратинського та рішенням зборів колгоспу ім. Б.Хмельницького у 1989 році було розпочато будівництво приміщення дитячого садка на 90 місць. Оскільки дітей дошкільного віку набралось лише на 2 групи (30 дітей) то у цьому приміщенні було розміщено і початкову школу.

У 1990 році 1-го вересня у Острові відкрито навчальний комплекс школу-дитячий садок. Директором школи-садка була призначена О.М.Коноплюк, вчителями початкових класів В.А.Фіщук та Н.С.Перець, вихователем ГПД В.Ф. Безрукавна, вихователі у дитсадку С.М.Рудницька , Л.В. Колесник, Н.О.Рачинська та Н.М.Дикун. Ожила школа, ожило і село. Молоді люди почали більшість залишатись у селі, адже могли на той час знайти роботу. Збільшилась і народжуваність дітей у селі.Тому постало питання про відкриття Острівської повної загальноосвітньої школи, тобто дев’ятирічки.

За підтримки тодішнього голови райдержадміністрації В.В.Кітюка та завідуючої відділом освіти О.В.Климчук та сесії Пляшевської сільської Ради було прийнято рішення про реорганізацію початкової школи-садка у основну середню школу (І-ІІ ст.) – дитячий садок. Школа наповнювалась новими учнями та учителями. Класоводами стали Німчук В.В. ,Семенюк Є.М.,вихователями дитячого садка Масюк .Н.Г. і Занічковська Н.Д.Вчителями старших класів стали І.В.Боратинський , Г.М. Галабуз, В.В. Коноплюк, П.Д.Скруха, Є.Д.Панасюк, А.В.Гогусь, В.Б.Гогусь.

У 1997 році у школі-садку відзначався 100-літній ювілей з дня заснування першої школи у селі Острів. На свято були запрошені випускники усіх поколінь: учителі, директори школи, працівники відділу освіти, райдержадміністрації. Гості свята ділились спогадами про навчання, про шкільні свята і будні у рідній школі. А організатори свята, педколектив школи та учні вітали присутніх святковим концертом.

У 2000 році Острівська школа-дитячий садок (І-ІІ ст.) випустила своїх перших випускників. Її випускники вже стали студентами Рівненського гуманітарного університету, Дубенського медучилища, ПТУ та продовжують навчатись у школах І-ІІІ ступеня с.Пляшівки, Пляшеви, Демидівського загальноосвітнього ліцею.

Документи, які додаються засвідчують існування школи у Острові у різні часи, чи це за польської влади, чи радянської. Свідоцтва, табель успішності, грамоти, якими нагороджувались учителі, книга запису видач похвальних грамот підтверджують існування Острівської школи різних ступенів: початкової, семирічної, восьмирічної. У новозбудованому у 1990 році навчальному комплексі школа-дитячий садок є цікаві уроки, веселі свята, зустрічі із цікавими людьми, туристичні походи та плідна робота педколективу.