Ми - за чисте довкілля!

Ліс прибрали і дім для шпаків побудували

Пригріло весняне сонечко, навколо оживає природа. Але поряд з цією довгоочікуваною порою, після зимової сплячки під сніговим покровом, оживає сміття, яке визирає на нас з-під кожного куща, або лежить прямо під ногами, ним захаращені узбіччя доріг, лісові та прибережні смуги. І так з року в рік. Але якби не свідомість людей, яким не байдуже, що ж буде далі, які турбуються про чистоту і порядок у своєму селі, то сміття нас уже поглинуло б з головою. Такі борці за чисте довкілля є у кожному селі, зокрема, і у с.Острів. За ініціативою директора Острівської гімназії кожного року навесні перед Великоднім святом в селі вчителями та учнями закладу проводиться упорядкування території навколо гімназії, братської могили на кладовищі, у сквері, де знаходиться обеліск та братська могила загиблих у Другій світовій війні. Цього ж року до списку добрих справ додали і лісову смугу, яка простяглась відразу за житловими будинками. Ця територія є історичною, тому що тут відбувалися події славнозвісної Берестецької битви. Саме тут височіють кам’яні хрести над могилами звитяжних козаків в урочищі Монастирщина, неподалік знаходиться «козакова яма», куди щороку приходить чимала кількість людей, перебуваючи на урочистостях на Козацьких могилах, присвячених подіям 1651 року. Разом з цим туристи, щоб відпочити на лоні природи, розбивають тут наметові містечка, але після таких відвідин ліс починає дихати важко. У цьому ми пересвідчилися під час нашої толоки у боротьбі зі сміттям. Побачене просто вражає: величезна кількість різного непотребу розмістилося серед кущів та дерев, багато сміття просто повростало в землю. Це і поліетиленові пакети, паперові відходи різних розмірів, використані памперси, пластикова та скляна тара з-під різних напоїв. Коли зібрали до купи (хоча його стільки, що неможливо визбирати все), то побачили гору сміття. Було виявлено і побутове сміття, яке могли б сюди збути і місцеві жителі, а не лише «чемні» гості. Спільними зусиллями лісову смугу було очищено від непотребу, але де гарантія, що всі будуть солідарними до матінки-природи, пам’яті славетних козаків і дитячої праці?

Учні з неабиякою старанністю визбирували сміття, а ще раділи, споглядаючи на шпаківні, які виготовили власноруч та більше десятка вчепили тут два тижні тому, і в них уже оселилися сім’ї.

Така спільна праця стала корисною і принесла результат. Землі стало дихати легше, а діти отримали урок на майбутнє.