Козацькому роду нема переводу

В літо тисяча шістсоте,

В літо теє Боже,

Прийшла грамота Ахмета,

В наше Запорожжя…

Такими словами було розпочате свято прийняття п’ятикласників – Хміля Павла та Лящука Олександра у козачата. Посвячували їх кошовий отаман, прапороносець та козаки.

Учасники свята створили та передали дух українського козацтва. Кожний курінь виголосив свій девіз та свою пісню, які лилися під самісінький купол неба, піднімаючи бойовий дух молодих козачат. Недарма співають у пісні «Козаки в колисках виростають знов».

Учні довели, що гідні звання «Козачат», для них це більше ніж слово, під час якого все перевертається усередині. Як приємно дивитися, і розуміти, що перед нами стоять справжні патріоти своєї держави, які продовжують любити та шанувати свій рідний край, свою Батьківщину.

По закінченню свята новоспечені козачата із задоволенням пригостили гостей кулішем, варениками та узваром.

Організатор свята

Штеюк Олена, вчитель англійської мови