 
«Хліб – наше багатство: бережіть його!» - саме під таким гаслом відбувся виховний захід у 2-3 класах Острівської гімназії. У нашому компʹютиризованому світі ми нечасто звертаємо увагу на найбільшу цінність українського народу – хліб. Ми ставимося до нього якось по-буденному, забуваючи про святість даного продукту, який предки виплекали у невтомній праці поколінь.
Сьогодні існує чимале різноманіття хлібобулочних виробів, які ми з охотою споживаємо, не задумуючись про його цінність для людини. Тому на даному заході вчитель початкових класів Качан Світлана Петрівна мала за мету розповісти діткам про важливість і святість хліба, навчити їх з повагою ставитися до нього і допомогти зрозуміти назавжди, що хліб усьому голова, що саме в крихітках хліба – зерна життя, щастя людського цвіт. Якщо поглянути на хліб не просто, як на продукт харчування, то починаємо розуміти, що хліб є ніби засобом єднання людей, тому що ним діляться за загальною трапезою, він є символом великої праці, тому що добувається в поті чола, супутником співчуття, тому що роздають його у час біди або ж радості, бо благословляють ним на добрі справи, зустрічають гостей.
У  ході заходу діти у піснях і віршованих рядках величали хліб. Разом із батьками, які були присутні під час виховного заходу, переглянули презетанцію «Від зернини до хлібини». Ще більше задуматися над значенням хліба в житті людини змусили учні Целюх Віктор та Лотоцький Андрій, які розповідали казку «Хліб і золото» і легенду про короля Данила. Отець Андрій , настоятель Свято-Михайлівської церкви с.Острів, який також був присутній, розповів про значення хліба у житті. Поряд з вихованням духовним пішла в хід і практика. Батьки , бабусі ділилися рецептами та секретами по випіканню хліба та інших хлібних продуктів з тіста. Серед таких виробів у класі на столі красувалися румʹяні пиріжки, булки, хлібини, але найурочистішим гостем був коровай, оздоблений у патріотичному стилі. Завершився захід майстер-класом, під час якого усі дружно працювали з тістом, а саме: вчилися місити, качати, ліпити, робити оздоблення з прісного тіста. Така спільна робота зацікавила та обʹєднала учасників навколо корисної справи, яка залишить приємний слід не лише в памʹяті, а й у серці.
|
